На жаль, багато осіб вже постраждали від війни через знищення належного їм майна. Прямі збитки особам в Україні вже обраховуються мільярдами доларів.
Першим рушійним кроком уряду на шляху до реагування на ситуацію, що склалася, став прийнятий Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Водночас створені й інші способи отримання компенсації.
1. Людські втрати та пов’язані з ними соціальні витрати
Документ передбачає окремий напрямок діяльності з відшкодування шкоди, завданої вбивством або тяжким пораненням. До цієї категорій також належать пов’язані з цими обставинами втрати, зокрема, втрата годувальника, житла, виплати дітям-сиротам та батькам дітей, які стали особами з інвалідністю. Постраждалі особи та їхні сім’ї отримають право на компенсацію.
Детальний порядок реєстрації та обліку постраждалих осіб, стягнення з агресора коштів за завдання такої шкоди та нарахування їх постраждалим особам ще знаходиться на стадії розробки Мінсоцполітики.
2. Військові втрати
Здебільшого, цей напрям пов’язаний із відшкодуванням шкоди саме державі за знівчення нашої країни. Водночас передбачено й стягнення коштів на компенсації для військовослужбовців України та їхніх сімей у разі смерті, тяжкого поранення першого.
Порядок здійснення таких виплат розробить Міноборони, військовослужбовці та їхні сім’ї будуть додатково поінформовані про отримання компенсації.
3. Втрати, пов’язані із забезпеченням публічної безпеки і порядку
Багато правоохоронців залишилися вірними присязі та виконували свої обов’язки, внаслідок чого постраждали від агресії. Для компенсації шкоди, яка була заподіяна правоохоронцям та їхнім сім’ям, Міністерство внутрішніх справ займається розробкою відповідного документу.
4. Втрати житлового фонду і об’єктів житлово-комунального господарства
Незалежно від того, яким саме видом житла володіла особа, наскільки серйозно воно було пошкоджене та в якому стані перебувало майно до пошкодження, фізичні та юридичні особи отримуватимуть відшкодування за таку шкоду. Зокрема, компенсації підлягають:
– вартість зруйнованого та пошкодженого житла, яке потребує відновлення;
– вартість зруйнованих та пошкоджених об’єктів малоповерхового житлового будівництва, у тому числі дачного та садибного типу, а також їх частини;
– вартість зруйнованих та пошкоджених об’єктів незавершеного житлового будівництва.
Порядок виплат згаданих компенсацій буде встановлено обласними держадміністраціями та КМДА, а порядок вирахування обсягів шкоди – Мінрегіоном.
5. Втрати земельного та лісового фонду
Після війни багато земельних паїв, лісних господарств залишаться непридатними для роботи з ними. Причиною тому, серед іншого, слугуватиме замінування територій та наявність нерозірваних снарядів у грунті. Саме тому Уряд вирішив компенсувати шкоду власникам земельних ділянок, а саме:
– фактичні витрати на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних споруд;
– втрати лісогосподарського виробництва, спричинені обмеженням прав землекористувачів;
– втрати пошкодженої, знищеної або вкраденої заготовленої лісопродукції;
– неотримані доходи лісокористувачів;
– витрати та неотримані доходи мисливського господарства;
завдані збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
– витрати на відновлення меліоративних площ.
Методика визначення шкоди землям встановлюватиметься Мінагрополітики. Безпосередньо визначати обсяги шкоди будуть обласні адміністрації та КМДА.
Міндовкілля розробляє методику обрахування збитків лісгосподарству.
Відповідальними за визначення шкоди та збитків за цим напрямамом є Держекоінспекція та Держлісагентство.
6. Втрати підприємств, установ та організацій
Спричинені війною наслідки призвели до серйозних втрат багатьох юридичних осіб. Ці втрати включають як реальні збитки, так і упущену вигоду. Держава сприятиме отриманню підприємствами та установами компенсації у формі відшкодування таких показників:
– вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств, установ та організацій недержавної форми власності;
– упущена вигода підприємств, установ та організацій недержавної форми власності;
– втрати підприємств недержавної форми власності від неоплачених товарів робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.
Спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна буде визначено методику обрахування збитків, які понесли недержавні підприємства. Обласні, Київська міська державні адміністрації є відповідальними за напрямом визначення конкретної шкоди.
7. Висновки
Наведеним вище переліком напрямів діяльності щодо компенсації завданої агресором шкоди держава не обмежується.
Усі постраждалі отримають відшкодування за тим механізмом, який розробляється для кожного конкретного напрямку профільними міністерствами та службами.
Зрозуміла річ, що притягнення окупанта до міжнародно-правової відповідальності буде складним та, можливо, затяжним процесом.
Заарештовані рахунки та майно юридичних та фізичних осіб, що пов’язані з розв’язуванням та веденням агресивної війни, мають стати головним активом, на базі якого формуватиметься фонд відшкодування шкоди.
Україна намагається знайти правовий підхід для передачі всього цього добра на відбудову нашої держави. Водночас варто розуміти, що відшкодування у масштабах усієї держави розпочнеться, найшвидше, після нівелювання загрози повторного знищення чи пошкодження майна.
З огляду на це, нинішній документ, прийнятий Кабінетом Міністрів – це не стільки реальний механізм початку відшкодування, а декларативний документ, що несе політичний характер, тобто пропонує програму відбудови держави.
Він має фундаментальний характер і націлений на формальне закріплення прав громадян на отримання компенсації за страждання та втрати, спровоковані вторгненням.
Тому ми радимо всім тим, хто має намір домагатися відшкодування, уважно стежити за офіційними виданнями, які мають сповістити нас про 1) напрацьований механізм здійснення виплат та відновлення майна та 2) безпосередній початок роботи з виконання цієї програми.
Згодом міністерства та служби розпочнуть займатися цими програмами, але у завершеному вигляді ми їх побачимо через певний час.
Акцентуємо увагу, що цей порядок відшкодування є адміністративним. Тобто, наскільки ми зараз можемо уявити майбутній механізм, особа звертатиметься до органів самоврядування та територіальних управлінь міністерств, служб, ставатиме на облік як одержувач компенсації та очікуватиме нарахування коштів на свій рахунок або надання рівноцінного майна тому, яке було знищене/пошкоджене.
Це не позбавляє особу права звертатися безпосередньо до суду за компенсацією, тобто позиватися до Російської Федерації стосовно відшкодування.
З огляду на те, що рішення українських судів агресор навряд чи виконуватиме, а з Європейського суду з прав людини Росію було виключено, реального механізму судового захисту порушеного права ми можемо не дочекатися.
Завжди залишається альтернатива у вигляді медіації або арбітражу, але і в такому випадку необхідна воля обох сторін. Саме через цю обставину дуже важливо підтримати нашу державу на шляху до конвертації заарештованого майна агресора на фонд, з якого виплачуватимуться компенсації.
Цей процес не буде легким чи швидким, але необхідно розуміти, що ми вже знаходимося на початковій стадії притягнення окупанта до відповідальності і лише постійна увага громадськості до дій українських державних органів можуть забезпечити реальну реалізацію всіх тих опрацьованих нами сьогодні положень, які поки що лише обіцяють нам майбутні відшкодування.
