Контрольовані іноземні компанії (КІК) – одне з найважливіших нововведень Податкового кодексу останніх років. Перший звіт про КІК подається в 2023 році, а з ним прийдуть і перші питання щодо порядку подання звіту та повідомлень про КІК. При цьому побудова норм Податкового кодексу дає підстави вважати, що в найближчому майбутньому виникатимуть численні суперечки платників податків з Податковою службою, оскільки на кону великі суми: за неподання звіту про КІК передбачено штраф 265 000 грн, за неподання повідомлень про КІК – 800 000 грн.
Контрольована іноземна компанія (КІК) – юридична особа, яка
1) зареєстрована в іноземній державі та
2) знаходиться під контролем резидента України.
Партнерства, трасти, фонди можуть прирівнюватися до КІК.
Іноземна компанія визнається КІК, якщо резидент України:
- володіє часткою більше 50%;
- володіє часткою більше 10% (за умови, що сукупна частка всіх резидентів України більше 50%);
| До кінця 2023 звітного року іноземна компанія визнається КІК, якщо резидент України володіє часткою більше 25% (за умови, що сукупна частка всіх резидентів більше 50%). |
- здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Фактичний контроль передбачає здійснення суттєвого впливу на рішення юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами і прибутком, припинення діяльності.
Особа також вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, якщо вона є:
- у трасті: засновником;
- у фонді: власником майна фонду, до активів якого входить зазначена частка;
- у партнерстві: учасником партнерства, до активів якого входить зазначена частка.
Положення про контрольовані іноземні компанії були впроваджені Законом України №466-IX на виконання кроку 3 плану дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) – визначення контрольованих іноземних компаній (КІК) та їх оподаткування.
Метою цих положень є протидія переміщенню прибутку в офшорні юрисдикції, з фактичною відстрочкою чи несплатою податків контролюючою особою. Слід ліквідувати КІК, якщо контролер бажає уникнути наступних обовʼязків і повʼязаних ризиків:
1. Подання звітності
Кожного року контролер подає звіт про КІК за встановленою формою разом зі своєю податковою звітністю. У звіті про КІК зазначається кількість працівників КІК станом на кінець звітного (податкового) року. Це важливо, оскільки якщо КІК має мало працівників, то українська Податкова може вважати, що КІК насправді має бути зареєстрована в Україні за нашим законодавством, а за період провадження діяльності без державної реєстрації будуть нараховані податки та штрафні санкції.
Важливо подавати Звіт про КІК навіть коли немає прибутку, оскільки неподання звіту передбачає великий штраф.
2. Подання повідомлень про КІК
Контролер має повідомляти контролюючий орган про:
– кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в КІК
– відчуження частки КІК
– ліквідацію КІК
Повідомлення (за формою, яку має затвердити Мінфін) має бути надіслане до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).
Зверніть увагу на те, що розмір штрафу за неподання повідомлення – 805 200 грн.
3. Сплата податків КІК
Контролер сплачує в Україні податок за отримані кошти (дивіденди) з КІК. Об’єктом оподаткування є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює контролер на останній день відповідного звітного періоду.
4. Складання фінзвітності КІК
Контролер має подавати до податкових органів звіт про КІК. Одним з обов’язкових додатків до звіту про КІК є копія фінансової звітності такої компанії.
5. Трансфертне ціноутворення КІК
Доходи і витрати КІК за операціями з нерезидентами — пов’язаними особами, нерезидентами, зареєстрованими в державах (на територіях), включених до постанови КМУ, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включено до переліку, затвердженого КМУ, мають бути визначені з дотриманням принципу «витягнутої руки».
Як зазначено у пп. 39-2.3.2.4 ПКУ, контролюючий орган може за певних обставин зобов’язати контролера надати документацію з ТЦУ, складену відповідно до вимог ст. 39 ПКУ.
6. Контролер і Податкова служба
ДПС має право надіслати контролеру запит про надання додаткових пояснень щодо КІК, на який треба надати відповідь протягом двох місяців.
Крім того, ДПС має право провести перевірку КІК. Для цієї перевірки платник податків зобов’язаний надати контролюючому органу копії первинних документів щодо окремих або всіх операції КІК (протягом 1–2 місяців). Періодичність проведення перевірок встановлено в пп. 39-2.6.4.4 ПКУ, вони мають проходити не частіше одного разу на 2 роки. Тривалість такої перевірки не може перевищувати 12 місяців (основний та додатковий строки — 6 місяців).
7. Аудиторський звіт для КІК
За наявності сумнівів щодо достовірності або повноти наданих для перевірки документів Податкова може вимагати від контролера надати аудиторський висновок щодо фінансової звітності КІК.
Непомірно високі санкції за, здавалося б, доволі очікувані порушення корелюються з доволі високими ризиками для контролюючих осіб, на яких Податковий кодекс покладає нові обовʼязки, зокрема вчасно подавати звіт і повідомлення про КІК, сплачувати відповідні податки, слідкувати за трансфертним ціноутворенням КІК. При цьому врахуйте, що зазначені санкції не застосовуються за результатами 2022-2023 звітних років.
Загалом, українських резидентів, які володіють частками в іноземних компаніях, очікує цікавий 2023 рік, коли їм уперше доведеться зустрітися віч-на-віч з усіма нововведеннями щодо КІК і перевірками Податкової, а вже у 2024 році на порушників норм Податкового кодексу про КІК очікують суттєві штрафи.
Ми пропонуємо послуги, повʼязані з КІК, а саме:
- супровід процедури ліквідації КІК;
- супровід процедур подання звітності та повідомлень КІК;
- консультації щодо структури власності КІК;
- захист інтересів у спорах з Податковою.
Якщо Вас зацікавила тематика контрольованих іноземних компаній або ви є контролером однієї з таких структур і прагнете зменшити ризики, повʼязані з КІК, переходьте за посиланням.
