Нещодавно набрав чинності Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”. Він суттєво змінив характер правовідносин між працівником та роботодавцем, оскільки передбачив ряд нововведень, які, на думку законодавців, допоможуть ефективніше організовувати виробництво в часи повномасштабної війни
Особливості тривалості роботи, відпочинку та робота в нічний час під час дії воєнного стану
1. Тривалість роботи
Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень. Для працівників, яким встановлена скорочена тривалість робочого часу, тривалість роботи не перевищує 50 годин на тиждень.
Таким чином, ті працівники, які раніше працювали 40 годин на тиждень, можуть працювати навіть 60 годин на тиждень під час воєнного стану.
Для тих, хто відповідно до законодавства працював менше 40 годин на тиждень, а це:
– особи до 18 років;
– особи, задіяні на на роботах зі шкідливими умовами праці;
– інші категорії працівників (лікарі, вчителі);
тривалість роботи не перевищує 50 годин на тиждень.
За рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями роботодавець встановлює п’ятиденний чи шестиденний робочий тиждень.
2. Відпочинок працівника
Роботодавець самостійно визначає час початку та завершення роботи. Він також має змогу скоротити безперервний відпочинок працівника до 24 годин в тиждень, тобто встановити одноденний вихідний.
Застосовується повна тривалість роботи у святкові/неробочі дні (Новий рік, Великдень, інші) та у передсвяткові дні. Тобто тепер працівник виконує свої обов’язки незалежно від дати на календарі. Це положення не поширюється на регулярні вихідні (як правило, суботу та/або неділю), передбачені трудовим договором.
3. Робота в нічний час
У період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди:
– вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року;
– особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.
Тобто тепер не існує обмежень для роботи в нічний час, усі громадяни можуть працювати з 22:00 до 6:00. Більше того, за рішенням роботодавця працівник може залучатися до роботи в нічний час. Лише вищенаведені категорії громадян мають право відмовитися від роботи в нічний час.
Положення частин 1 та 2 ст. 54 КЗпП не діють під час воєнного стану. Таким чином, у нічний час встановлена тривалість роботи не скорочується на одну годину, а також не зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах.
Тепер працівники мають працювати без часових обмежень уночі. Якщо раніше працівник виконував свої обов’язки максимум 7 годин на добу вночі (скажімо, з 23:00 до 6:00), і це зараховувалося як 8 годин денної роботи, то зараз це правило не діє, працівники можуть бути залучені до нічної роботи з 22:00 до 6:00 і працювати усі вісім годин.
4. Особливості роботи деяких категорій працівників
У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до 1 року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Працівники, які мають дітей, у період дії воєнного стану можуть залучатися за їхньою згодою до:
– нічних і надурочних робіт;
– робіт у вихідні, святкові і неробочі дні;
– направлення у відрядження.
