Нещодавно набрав чинності Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”. Він суттєво змінив характер правовідносин між працівником та роботодавцем, оскільки передбачив ряд нововведень, які, на думку законодавців, допоможуть ефективніше організовувати виробництво в часи повномасштабної війни
Особливості укладення трудового договору (контракту), його розірвання та проходження випробування під час дії воєнного стану
1. Укладення трудового договору
У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. Тобто тепер працівник та роботодавець самостійно визначають, яким чином вони закріплюють угоду між собою (усно, письмово), незалежно від норм КЗпП. Ця зміна випливає з необхідності швидко залучати працівників до роботи.
Для оперативного заміщення працівників, які залишили виробництво, роботодавець має змогу пропонувати працівнику укладати трудовий договір на час дії воєнного стану або на час заміщення відсутнього робітника.
2. Особливості проходження випробування при прийнятті на роботу
При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
Нормами КЗпП встановлено, що деякі категорії громадян не можуть проходити випробування. До цього переліку належать неповнолітні, одинокі матері, вагітні жінки, ВПО та інші. Більш детальний перелік наведено в статті 26 КЗпП. Тепер це обмеження не застосовується, усі без виключення громадяни можуть проходити випробування при прийнятті на роботу під час воєнного стану.
3. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
У разі:
– ведення бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство;
– існування загрози для життя і здоров’я працівника;
працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у будь-який строк.
Ця можливість не поширюється на випадки:
– примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану;
– залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Користуючись цією нормою, працівник має змогу якнайшвидше звільнитися та покинути зону ведення бойових дій за власним бажанням. Водночас він не може покинути примусові суспільно корисні роботи та роботи на об’єктах критичної інфраструктури.
4. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності або у період перебування працівника у відпустці, крім:
– відпустки у зв’язку вагітністю та пологами;
– відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Таке звільнення відбувається за наявності законних підстав для звільнення працівника з ініціативи роботодавця, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП.
Розірвання трудового договору з працівниками, які були обрані до профспілки, не допускається без згоди профспілки. Водночас для звільнення інших категорій працівників згода органу первинної профспілкової організації не потрібна.
