Консолідація фінансової звітності

Ключовою умовою консолідації фінансової звітності –  є застосування групою єдиних принципів та методів ведення бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність усіх підприємств (учасників групи) повинна бути сформована за єдиними міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) або за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку Н(с)БО.

Материнське підприємство готує консолідовану фінансову звітність, застосовуючи єдині облікові політики щодо подібних операцій для всіх учасників групи.

Усі учасники групи повинні користуватися єдиними обліковими політиками та обліковими оцінками затвердженими на рівні групи.

Якщо підприємство – учасник групи користується власними обліковими політиками, що відрізняються від тих, які були застосовані в консолідованій фінансовій звітності, – то такий учасник повинен провести відповідні коригування у своїй фінансовій звітності при складанні консолідованої фінансової звітності, щоб забезпечити узгодженість з обліковими політиками групи.

Консолідація фінансової звітності дочірнього підприємства у звітність групи розпочинається з дати, коли материнське підприємство отримує контроль над дочірнім підприємством та припиняється, коли материнське підприємство втрачає контроль над дочірнім підприємством.

Материнське підприємство включає дохід та витрати дочірнього підприємства у консолідовану фінансову звітність з дати, коли він отримав контроль над дочірнім підприємством, до дати, коли материнське підприємство втратило контроль над дочірнім підприємством.

Дохід та витрати дочірнього підприємства розраховуються на основі величини активів та зобов’язань, визнаних у консолідованій фінансовій звітності на дату придбання.

Фінансова звітність материнського підприємства та його дочірніх підприємств, що використовується при складанні консолідованої фінансової звітності, повинна мати однакову звітну дату.

Якщо кінець звітного періоду материнського підприємства відрізняється від кінця звітного періоду дочірнього підприємства, то дочірнє підприємство готує, для цілей консолідації, додаткову фінансову інформацію станом на ту саму дату, що і фінансова звітність материнського підприємства.

У разі, якщо це зробити неможливо, материнське підприємство консолідує фінансову інформацію дочірнього підприємства, користуючись найостаннішою фінансовою звітністю дочірнього підприємства, скоригованою з урахуванням впливів важливих операцій або подій, що сталися між датою такої фінансової звітності та датою консолідованої фінансової звітності.

Різниця між датою фінансової звітності дочірнього підприємства та датою консолідованої фінансової звітності не повинна бути більшою ніж три місяці, а тривалість звітних періодів і розходження між датами фінансової звітності мають бути однаковими від періоду до періоду.